МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до практичних занять і самостійної роботи з дисципліни "Методологія наукових досліджень" для магістрантів усіх напрямів і форм навчання
Обширність тематики філософії науки дозволяє задовольнити запити магістрантів, аспірантів та претендентів на будь-які напрями наукових досліджень. З можливих шляхів відбору тем – за прямою віднесеністю до розділів науки або за належністю до гносеології та методології науки загалом – обрано інший шлях. Перевага надається не уточненню та поглибленню фрагментів наукової картини світу в рамках відповідних практичних філософій (філософії біології, філософії медицини, філософії хімії тощо), а загальнонауковим засобам пізнання та методології науки.
Мета, що переслідується, – зміцнити дослідницький дух, внісши в нього пізнавальний оптимізм і конструктивний скептицизм. Оскільки філософія науки має вже понад півторавікову історію, що почалася з позитивізму Огюста Конта, тобто з позаминулого століття, надто поверховим було б охоплення всіх її розділів. Вважаючи, що усталені поняття чи ті, які мають історичне значення поняття і принципи філософії науки широко представлені в книгах, статтях і довідковій літературі, основну увагу приділено менш усталеному, але більш сучасному змісту.
Зміст курсу становлять найбільш загальні, філософські поняття та співвідношення між ними, що задають основу дослідницького мислення та його здатність відрізняти наукове дослідження від позанаукових шляхів розуміння світу. Організаційно-методичні засади наукових досліджень не входять у цей курс і є предметом самостійного ознайомлення.
