Місто з найдавніших часів виступає конструктом культури і цивілізації. Місто – це і екологія, і економіка, і управління, і повсякденне життя і багато іншого. Учасники нашої конференції, в залежності від своїх професійних інтересів, акцентують увагу на різних аспектах міського життя, але у всіх у них проявляється широта інтересів, бо місто, в силу своєї сутності, «змушує» займатися найрізноманітнішими питаннями та інтегрувати різноманітні знання в деяку єдину концепцію. І ці урбаністські концепції набувають все більше соціального характеру: місто розуміють не стільки як форму поселення і виробництва, скільки як форму спільноти, як тип соціальності, сутнісною рисою якого є інтеграція різноманітних видів життєдіяльності в єдину систему, що саморозвивається, з власними механізмами підтримки стійкості і порядку. Це вже наша десята конференція, присвячена дослідженню філософського і соціокультурного виміру міста.

Сьогодні в центрі аналізу – сучасне місто, включене в нові системи зв’язків, в тому числі в простір інтернету. Місто, що розмежувує свою закритість, втягуючи в свої кордони і системи відносин позаміський простір, що випліскує норми міського життя за свої межі, все більшою мірою виступає в новій якості при структуруванні загального соціокультурного простору. У даний збірник включені тези доповідей, що представляють різні напрямки, теми і етапи досліджень, які демонструють рівні наукової кваліфікації учасників конференції. Побудований за традиційною секційної схемою збірник дає можливість побачити спектр наукової тематики, характерної для дослідників проблем міста. Сформовані за міждисциплінарним принципом і націлені на розгляд одного, хоча і досить широкого концепту «місто», вони дають можливість організувати міждисциплінарний полілог. Ця форма пошуку відповідей на хвилюючі освітньо-наукову громадськість питання є виключно важливою з наукової, методичної та практичної точок зору. Про це говорять і самі назви секцій.

Незважаючи на виражену першість гуманітарних аспектів теми міста, і функціонально-технологічні, і інженерно-конструкторські складові творчості є невід’ємною частиною заявлених учасниками конференції доповідей. Таке представництво наукових досліджень цілком відповідає ситуації, що склалася в урбаністиці сьогодні. Зростаючі можливості інтеграції зусиль дослідників теми міста в культурі і цивілізації, диктують нові вимоги в розумінні ролей міста в сучасному світі, в формуванні нових стимулів пошуку.

У матеріалах конференції знайшла відображення проблема формування безпечного, комфортного штучного середовища в умовах постійного зростання інформаційного потоку, збільшення числа природних і техногенних катастроф та інших викликів XXI ст. Це нове для цивілізації і культури завдання міста. Вироблена людством стратегія сталого розвитку, парадигма збереження культурної спадщини як загальнонаціонального і загальнолюдського надбання,4 екологізація всіх сфер діяльності людини, пошуки нових методичних підходів, які вбудовують ці уявлення в навчальний і науковий процеси, складають зміст значної частини тез. Разом з тим і традиційні підходи, що відрізняють серію тез, відкривають нові об’єкти, нове творчі знахідки і прийоми, вносять нові знання в різноманітне поле наукових досліджень в міській тематиці XXI ст. Все викладене свідчить про те, що даний збірник як свого роду орієнтир в полі урбаністичних студій буде корисний не тільки тим, хто розпочинає свій шлях в освоєнні наукових методів і осяганні знань, а й педагогам і науковцям

 Завантажити

Місто як об’єкт дослідження конференції привернуло увагу представників різних сфер наукового знання: філософів, соціологів, політологів, економістів, істориків, вченых-природознавців, представників технічних наук та, що особливо примітно, – все більше й більше молодих дослідників бере участь в її роботі. Молоді вчені пропонують для обговорення проблеми функціонування міста не лише з точки зору вирішення утилітарних завдань його організації, а й з метою здійснення гуманістичних ідеалів його розвитку як найважливішого культурного центру, як досягнення і водночас онтологічного начала людської культури.

Раціональне вирішення цих проблем передбачає цілісне бачення міста, розуміння його генезису й розвитку як «живого» організму, що несе життєво важливі структури і традиції. Все це потребує з’ясування та наукового обґрунтування основних чинників, що впливають на якісні зміни міського буття, виявлення причинно-наслідкових підстав для перманентної модернізації міста та історичних змін, які стосуються умов формування міського соціуму.

Сучасне місто – це складне, інтегроване в певну цілісність явище, що містить множину різноманітних соціально економічних, політичних, культур-антропологічних процесів. Його можна вважати найкращим звичайним середовищем для дослідження соціальних явищ в усіх їхніх видозмінах, адже сучасні українські міста якнайкраще відтворюють процеси, що відбуваються в суспільстві. Тому так багато уваги на конференції було приділено формуванню міського середовища та напрямкам розвитку міста: від висунення креативних ідей стосовно туристичної галузі, до аналізу сучасних ідей розвитку міста, його недалекого й віддаленого майбутнього. Соціокультурна сфера міста в українській філософії та соціології міста як і раніше залишається маловивченою. Її розгляд з методологічної точки зору дозволяє подолати недооцінювання соціокультурних чинників у генезисі, функціонуванні та розвитку міста.

Такі аспекти, як соціокультурний потенціал міста, спосіб життя городян, з точки зору теорії культури найбільш актуально звучали на конференції. Вперше пропонувалося осмислення міста в аспекті всесвітньої наукової спадщини щодо вивчення міст, які володіють унікальними культурними цінностями і являють собою особливу субкультуру цілісної світової культури.

 Завантажити

  Інтегровані знання про сучасне місто набувають в наші дні особливого значення. Саме в містах найбільшою мірою простежуються головні вектори й визначальні тенденції розвитку суспільства в цілому. Відтак знання про життєдіяльність сучасного міста, з цієї точки зору, набуває значення основи суспільного знання загалом. Реально місто не лише вбирає в себе знання про суспільні процеси через свої інститути і громадян у процесі цивілізаційного розвитку суспільства, а й фізично є місцем зберігання всієї інформації. Саме тому проблематика, що стосується функціонування міст, має явно виражений міждисциплінарний характер. Кожна наукова дисципліна формує власний ідеальний образ міста й обирає лише їй притаманний предмет для дослідження. Це дозволяє кожному науковцю, ставши учасником конференції, віднайти своє місце в дослідженні міських проблем. Конференція проводиться в Університеті всьоме, а базовим підходом щодо наукових розвідок її учасників на цей раз є культура. Культура, як система цінностей, пов’язана з містом та історією людської цивілізації, пронизує всі сфери діяльності людини, заповнює увесь простір її проживання, визначає поведінку у взаєминах з іншими людьми й виявляється, перш за все, як міська культура. Однак «експансія культури», про яку сьогодні говорять не тільки філософи, а й економісти, політологи, соціологи, управлінці, не просто метафора, яка відображає зростання значущості культури в сучасному світі.  Йдеться про становлення нового ціннісного, комунікативного та інструментального середовища, в якому споживання культурних продуктів і  послуг відступає на другий план. Водночас чільне місце посідає людська  активність і творчість, створення реальних можливостей у «суспільстві  інтелекту» для творчого самовираження й самореалізації кожної людини. Це не лише процес розвитку інноваційних технологій і новітніх систем комунікацій чи появи нових жанрових видів у мистецтві, передусім, це  політичний і макроекономічний процес, що описується сучасними теоретиками як становлення креативної (творчої) економіки. Сьогодні вже не фізична праця (як в доіндустріальний історичний час), не машинне виробництво (як в індустріальну добу) і навіть не тільки інформація й знання (як в першій фазі постіндустріальної епохи), а творча здатність чи креативність, стає головним чинником розвитку людської особистості. Саме цим новим трендом обумовлена тематика сьомої міжнародної  Інтернет-конференції, що присвячена дослідженню соціокультурних вимірів міста. Залежно від предметного поля проблем, запропонованих для обговорення на конференції та наукових інтересів її учасників, можна виокремити низку сутнісних характеристик сучасного міста.

По-перше, місто як простір соціокультурної взаємодії людських «Я»  являє собою унікальне поєднання, що ґрунтується, з одного боку, на спілкуванні, на усвідомленні приналежності всіх до єдиного співтовариства,  а з іншого, – на впорядкованості цього спілкування, на розподілі ролей і функцій, тобто на ієрархії. Між рівністю й ієрархією безперечно має зберігатися рівновага, що залежить від рівня культурної й цивілізаційної розвиненості міської спільноти, від її масштабів, ступеня вертикальної й горизонтальної мобільності городян тощо.

По-друге, сучасна міська культура базується на принципі безумовної анонімності й автономності людської особистості, на багатовимірному  положенні індивіда по відношенню до цілого, ніж це було в межах традиційної культури. Таким чином, в сучасній міській культурі виникає проблема соціального самопочуття особистості в соціальному просторі.

По-третє, місто є системою соціокультурних інститутів, що виступає  як інтегруюче начало й дозволяє людям ефективно контактувати одне з  одним і з містом в цілому, а, отже, місто виступає середовищем міжкультурної комунікації та міжособистісної взаємодії.

По-четверте, місто й міський спосіб життя настільки сильні і, мабуть, настільки об’єктивно відповідають звичайній спрямованості соціальної еволюції, що зберігають здатність до самовідтворення певної урбаністичної культури з іманентними характеристиками.

По-п’яте, місто розвивається як цілісне утворення з інтегрованими частинами, які пов’язані між собою певними соціально-просторовими відносинами, що детермінуються міською культурою; при цьому саме місто, яке виступає одночасно каталізатором і генератором усіх цивілізаційних процесів, може бути зрозумілим через систему взаємодії економічного, управлінського, соціального і культурного чинників. У цьому контексті в ряді запропонованих учасниками конференції наукових праць дається аналіз розвитку сучасного мономіста, що можна вважати надзвичайно цікавим явищем.
Таким чином, тематика конференції є комплексною за характером, що  зачіпає значний масив логічно взаємопов’язаних наукових праць, в яких  досліджується місто в контексті культури й цивілізації.

Завантажити

Культура как система ценностей, связанная с местом и историей, пронизывает все сферы деятельности человека, связывает его с пространством проживания, определяет взаимоотношения с другими людьми, проявляется,  прежде всего, как городская культура. Однако «экспансия культуры», о которой сегодня говорят не только философы, но и экономисты, политологи, социологи, управленцы, не просто метафора, отражающая рост значимости культуры в современном мире. Речь идет о становлении новой ценностной, коммуникативной и инструментальной среды, в которой потребление культурных продуктов и услуг отступает на второй план, а на первый выходит создание возможностей для творческого самовыражения и самореализации каждого человека.

Это не только процесс развития технологий и коммуникаций, появления новых жанровых систем в искусстве, это политический и макроэкономический процесс, описываемый современными теоретиками как становление креативной (творческой) экономики. Уже не физический труд (как в доиндустриальную эпоху), не машинное производство (как в индустриальную эпоху) и даже не только информация и знания (как в первой фазе постиндустриальной эпохи), а творческая способность, или креативность, становится главным фактором развития всех субъектов. Именно этим новым трендом обусловлена тематика нашей конференции. Это уже наша третья конференция, посвященная исследованию социокультурного измерения города.

Скачать сборник статей